Інсемінація в Луцьку

Це один із найпоширеніших показів до інсеменації. Виявляється, коли:

• після 12 місяців регулярного статевого життя без контрацепції не настає вагітність (або після 6 місяців — у жінок віком 35+),

• виявлено патології цервікального слизу, які перешкоджають проникненню сперматозоїдів до матки, наприклад:

  • надмірна густота слизу,

  • зміна кислотності,

  • наявність антитіл, що знешкоджують сперматозоїди.
    Також зустрічається аномальне звуження шийкового каналу, яке фізично блокує шлях сперматозоїдам.

Причинами є:

• перенесені інфекції (ІПСШ, бактеріальний вагіноз),

• ускладнення після пологів або викиднів,

• опущення шийки матки, ерозія, мікротравми.
  При цьому змінюється якість слизової оболонки цервікального каналу, що негативно впливає на прохідність і здатність сперматозоїдів до виживання.

Це психофізіологічний стан, при якому через мимовільне скорочення м’язів піхви статевий акт стає неможливим або болючим. Вагінізм часто виникає через:

• психологічні травми,

• негативний сексуальний досвід,

• страх перед болем або вагітністю.
  У таких випадках інсемінація — гуманна альтернатива статевому контакту, що дозволяє зачати дитину.

Імунна система жінки може розпізнавати сперматозоїди як чужорідні клітини й знищувати їх за допомогою антитіл, або викликати алергічну реакцію на насінну рідину. Це може бути:

• вродженою імунною відповіддю,

• наслідком травм, запалень, втручань у репродуктивну систему.
  Інсемінація дає можливість обійти захисні бар’єри слизової оболонки, ввівши очищену сперму безпосередньо в порожнину матки.

Порушення овуляції:

• нерегулярний або відсутній вихід яйцеклітини з фолікула,

• недостатнє дозрівання,

• синдром полікістозних яєчників (СПКЯ),

• наслідки гормональних збоїв.
  Під контролем лікаря овуляцію стимулюють препаратами, а інсемінація виконується у точно визначений період максимальної фертильності.

Після хірургічних втручань (наприклад, коагуляція ерозії, видалення поліпів, конізації шийки) можуть залишитися спайки, рубці або анатомічні зміни, які ускладнюють природне проходження сперматозоїдів. У таких випадках інсемінація дозволяє оминути механічну перешкоду.

• Ретроградна еякуляція — коли сперма потрапляє у сечовий міхур, а не в уретру. Часто є наслідком:

  • цукрового діабету,

  • операцій на простаті,

  • прийому певних ліків.

• У разі повної відсутності еякуляції сперматозоїди добувають шляхом електростимуляції або пункції, і потім використовують для інсеменації.

Це вроджена аномалія уретри, коли отвір сечовипускального каналу розташований не на верхівці статевого члена, а нижче. Внаслідок цього:

• сперма не потрапляє до піхви під час еякуляції,

• знижується ймовірність запліднення.
  Інсемінація допомагає ефективно доставити сперматозоїди до місця запліднення.

Коли:

• мало сперматозоїдів,

• вони повільні або неактивні,

• сперма надто в’язка,
  — все це знижує ймовірність природного зачаття.
  Інсемінація передбачає відбір найякісніших сперматозоїдів у лабораторії і введення їх у матку у найбільш сприятливий момент.

• Некроспермія — усі сперматозоїди в еякуляті мертві.

• Астенотератозооспермія — одночасна низька рухливість і морфологічні дефекти.
  У разі часткового збереження фертильності можна застосовувати інсемінацію з лабораторною підготовкою сперми, або ж — донорську сперму, якщо власна повністю нефертильна.

Хіміотерапія та опромінення часто викликають часткову або повну втрату фертильності.
Також, якщо чоловік раніше проходив вазектомію (перетинання сім’явивідних проток), але зараз хоче мати дітей, можна:

• використовувати заморожену сперму, збережену до процедури, або

• отримати сперматозоїди шляхом пункції яєчка (TESA, PESA) для подальшої інсеменації.