Порушення гостроти зору
-
вроджена;
-
первинна – виникає внаслідок порушення дренажної системи ока;
-
вторинна – утворюється внаслідок супутніх захворювань, які вражають очну систему;
Статистика у світі по глаукомі твердить, що майже у кожного п’ятого, хто втратив зір, це сталося внаслідок даного захворювання. Глаукома – це повільно розвиваюче, хронічне захворювання, при якому вражається зоровий нерв. Внаслідок цього відбувається зниження зорових функцій, розвиток оптичної нейропатії, а також виникають характерні зміни полів зору. У більшості випадків це захворювання перебігає з підвищеним внутрішньоочним тиском, проте, бувають і випадки, коли глаукома протікає без підвищення тиску.
Патогенез утворення цього захворювання пов'язаний з неправильним утворенням внутрішньоочної рідини, або внаслідок порушення між утворенням та відтоком цієї рідини. В оці здорової людини завжди підтримується майже однаковий тиск, це відбувається завдяки балансу між утворенням і відтоком внутрішньоочної рідини. При глаукомі циркуляція внутрішньоочної рідини порушується, вона або утворюється і не відтікає, або її утворюється забагато. Внаслідок цього явища підвищується внутрішньоочний тиск. Тривале підвищення тиску веде до дисбалансу між внутрішньоочним тиском і тиском у судинах, що несуть кров до зорового нерва. Пізніше відбувається прогинання решітчастої пластинки в місці виходу зорового нерва, і як наслідок виникає недостатнє кровопостачання зорового нерва та поглиблення його диску. Якщо зоровий нерв та структури ока мають додаткове навантаження, то виникає порушення кровопостачання всього ока, і потім, як наслідок, виникає зниження зорових функцій та виникнення іншої симптоматики.
Внутрішньоочний тиск в нормі може змінюватись відносно часу доби, вранці вищий, аніж ввечері. Вважаються нормою його показники, які можуть коливатися від 16 до 25 мм.рт.ст..
Існує багато різних класифікацій глауком, наведемо найбільш поширені.
вроджена;
первинна – виникає внаслідок порушення дренажної системи ока;
вторинна – утворюється внаслідок супутніх захворювань, які вражають очну систему;
відкритокутова;
закритокутова.
початкова;
розвинена;
далекозайшовша;
термінальна.
стабільна;
нестабільна
На початкових стадіях захворювання протікає майже завжди безсимптомно, його можна виявити випадково на профілактичних оглядах. Найбільш поширеними симптомами глаукоми є:
Порушення гостроти зору
Очний біль
Головний біль
Порушення периферичного зору
Поява райдужних кіл при погляді на світло
Порушення сприйняття кольорів
Перед призначенням лікування, офтальмолог проводить діагностику захворювання для того, щоб визначити стадію, перебіг, механізм виникнення даної хвороби. Лікар детально розпитує анамнез, деталізує скарги, вимірює внутрішньоочний тиск, товщину рогівки, оглядає кут передньої камери, оглядає очне дно. Може призначати додаткові методи обстеження, вже після проведення основних діагностичних маніпуляцій. Після проведення діагностики офтальмолог ставить остаточний діагноз, вирішує та призначає методи лікування. Основною метою лікування глаукоми є збереження функцій зору. Якщо відсутнє лікування зір можна втратити швидко. Для того, щоб зберегти зір необхідно підтримувати внутрішньоочний тиск в межах норми, який підходить пацієнту. Для лікування використовують такі препарати, які:
покращують відтік внутрішньоочної рідини;
зменшують вироблення внутрішньоочної рідини;
звужують зіницю та розширюють Шлеммів канал;
зменшують кількість рідини в оці;
антидистрофічні препарати.
При відсутності ефекту від медикаментозного лікування хворому можуть призначати лазерне або хірургічне лікування.