Головна Урологія Лікування пієлонефриту

Лікування пієлонефриту в Луцьку

Name: Лікування пієлонефриту в Луцьку
Brand: Оксфорд Медікал
SKU: 43289

Записатись на консультацію

Симптоми Ціни Лікарі Відгуки

Пієлонефрит – це інфекційно-запальне захворювання нирок, з переважним ураженням чашечко – мискової частини. Пієлонефрит може бути, як самостійним захворюванням, так і ускладненням інших захворювань (сечо - кам’яної хвороби, гострої ниркової недостатності, аденоми простати), також може виникати на фоні вагітності. За статистикою пієлонефритом хворіють частіше жінки, ніж чоловіки.

ЕТІОЛОГІЯ ПІЄЛОНЕФРИТУ

Найбільшу частку серед причин виникнення пієлонефриту займають бактерії. Серед них найпоширенішими є: кишкова паличка, ентерококи, стафілококи, клебсієла. Є два шляхи поширення інфекції: висхідний та низхідний. Низхідним шляхом, тобто через кров, інфекція у нирки може потрапляти з будь – якого іншого інфекційно – запального вогнища (карієс, фурункул, пневмонія, гострий тонзиліт та ін..). Висхідним шляхом інфекція потрапляє у нирки через сечівник. Меншу частку серед причин виникнення пієлонефриту займають віруси та грибки. Зазвичай, для виникнення захворювання недостатньо наявності однієї інфекції, також повинні бути сприяючі чинники для розвитку хвороби. Сюди відносять:

Вроджені аномалії сечостатевої системи

Анатомічні порушення, як-от звуження сечоводу, подвоєння нирки, міхурово-сечовідний рефлюкс, призводять до застою сечі, що створює сприятливі умови для розмноження бактерій і розвитку запалення.

Зниження опірності організму на фоні інших захворювань

Хронічні хвороби (цукровий діабет, анемія, імунодефіцити) знижують захисні сили організму, що ускладнює боротьбу з інфекціями. Це підвищує ризик проникнення патогенних мікроорганізмів у нирки.

Захворювання зовнішніх статевих органів

Цистити, уретрити, вагініти, простатити та інші інфекції зовнішніх статевих органів можуть поширюватися висхідним шляхом до сечоводів і нирок, провокуючи розвиток пієлонефриту.

Швидке зниження ваги

Різке схуднення, особливо без контролю лікаря, порушує метаболічний баланс, послаблює імунну систему і змінює функції нирок, роблячи їх більш вразливими до інфекцій.

Переохолодження

Загальне або локальне переохолодження (наприклад, сидіння на холодному) викликає спазм судин нирок, знижує імунний захист і відкриває шлях для інфекції.

Перевтома

Хронічне виснаження фізичних або психоемоційних сил організму знижує його захисні властивості. Це може спровокувати або загострити приховану інфекцію.

Значне фізичне навантаження

Надмірна активність без належного відновлення виснажує ресурси організму та може викликати тимчасові порушення у роботі нирок, ускладнюючи боротьбу з патогенами.

Наявність супутніх захворювань, які вражають судини та тканини нирки

Атеросклероз, артеріальна гіпертензія, васкуліти, системні захворювання сполучної тканини зменшують кровопостачання нирок, що сприяє їх ураженню бактеріями.

Шкідливі звички

Куріння, вживання алкоголю, наркотиків негативно впливають на стан судин, метаболізм та імунну систему. Це послаблює здатність організму боротися з інфекціями і сприяє прогресуванню запальних процесів у нирках.

СИМПТОМИ ПІЄЛОНЕФРИТУ

Симптоми пієлонефриту не є надто специфічними. Лише грамотний та досвідчений лікар зможе запідозрити наявність пієлонефриту при певних наявних симптомах. Найбільш поширеними симптомами є:

Підвищення температури тіла більше 38ºС

Блідість шкірних покривів та периорбітальний ціаноз

Біль у животі (може бути без певної локалізації, або у лівій чи правій поперековій ділянці)

Диспепсичні прояви (нудота, блювота, порушення апетиту, порушення випорожнень)

Набряки та пастозність ніг

Часте, або навпаки рідке сечовипускання

Біль при сечопуску

Зміна кольору та консистенції сечі

ДІАГНОСТИКА ТА ЛІКУВАННЯ ПІЄЛОНЕФРИТУ

Для постановки діагнозу «пієлонефрит» повинні бути чіткі діагностичні критерії: клінічні, лабораторні та інструментальні. Після детального збору анамнезу захворювання та скарг пацієнта лікар призначає лабораторні та інструментальні методи обстеження для підтвердження діагнозу. Серед лабораторних методів: загальний аналіз крові, біохімічний аналіз крові, загальний аналіз сечі, бактеріальний посів сечі. Серед інструментальних методів обстеження лікар – уролог зазвичай призначає УЗД нирок та сечового міхура.

Після проведення лабораторних та інструментальних методів обстеження та постановки діагнозу «пієлонефрит» лікар призначає лікування. Лікар – уролог призначає антибактеріальні препарати, спазмолітики при больовому синдромі, жарознижуючі препарати, уроантисептики. Для дезінтоксикації призначається достатній водний режим.

Після перенесеного пієлонефриту дуже важливо, особливо перші 2 роки, вести постійний контроль аналізу сечі, щоб вчасно відреагувати і не допустити хронізації захворювання. Також необхідно остерігатись переохолоджень і підтримувати необхідний режим споживання води.