Лікування аденоми передміхурової залози в Луцьку

Аденома передміхурової залози - захворювання чоловіків, що виражається патологічним розростанням м'яких тканин. При цьому залоза збільшується в обсягах, втрачає свою функціональність. Саме захворювання негативно позначається на роботі нирок через утворення шкідливих токсинів.

До цієї хвороби схильні чоловіки у віці від 40 років і старше. Однак в останні роки відзначається тенденція «омолодження» недуги - аденомою стали страждати і чоловіки молодшого віку. Приблизно 40% чоловічого населення у віці від 35 років схильні до цієї патології.

ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ АДЕНОМИ

Однією з основних причин вважається структурна і функціональна зміна ендокринного регулювання в організмі, пов'язана з віковими особливостями.

Крім того, спровокувати розвиток аденоми передміхурової залози можуть такі чинники, як:

гіперплазія парауретральних залоз;
запальні процеси;
нерегулярне інтимне життя;
гіподинамія, ведення малорухливого способу життя;
ожиріння і зайва вага.

Супутніми факторами розвитку аденоми передміхурової залози є: простудні захворювання, запалення нирок.

СИМПТОМИ АДЕНОМИ ПЕРЕДМІХУРОВОЇ ЗАЛОЗИ

По мірі прогресування захворювання характерні ознаки набувають більш виражену клінічну картину. У міру збільшення інтенсивності і кількості ознак необхідно проводити відповідне лікування, яке призначає лікар-уролог.

Характерними ознаками аденоми є:

ускладнений акт сечовипускання;
часті позиви до сечовипускання;
відчуття болю і печіння в процесі сечовипускання;
мимовільне переривання сечовипускання.

Одночасно з тим можуть відзначатися ознаки порушення фізіології репродуктивної системи. Зокрема, знижується лібідо, скорочується тривалість статевого акту, він може супроводжуватися дискомфортними відчуттями, прискорюється сім'явиверження.

ДІАГНОСТИКА АДЕНОМИ ПЕРЕДМІХУРОВОЇ ЗАЛОЗИ

Встановити точний діагноз може тільки кваліфікований лікар-уролог, спираючись на дані анамнезу, клінічне обстеження і результати інструментальних обстежень (УЗД, КТ).

При клінічному обстеженні встановлюються характерні ознаки і тривалість перебігу хвороби, а також її форма і фаза розвитку захворювання. Ректальним методом визначається розмір, форма і анатомічні особливості передміхурової залози, обов'язковим є УЗД.

При необхідності лікар уролог призначає КТ (контрастне) передміхурової залози, а також специфічні методи діагностики:

цистографію;
цистоскопію;
біохімічний аналіз крові;
урофлоуметрію.

Обов'язково проводиться тест на визначення рівня ПСА - простатспецифічного антигену.